пʼятниця, 7 березня 2025 р.

Легенди Києва: Міфи, Реальність і Магія Столиці

Сьогодні, 6 березня, у бібліотеці для дорослих №13 відбулася тепла й надзвичайно пізнавальна зустріч з письменницею Інною Ковальчук. Подія була присвячена презентації її нової книги — другої у циклі "Київ знаний і незнаний" під назвою "Легенди Києва: міфи і реальність".

Ця книжка — справжній путівник у світ таємниць нашої столиці. У ній авторка зібрала найвідоміші легенди стародавнього та сучасного Києва, розповіла про загадкові символи, містичні місця й архітектурні родзинки, що приховують у собі безліч нерозгаданих історій.

Окрім презентації, гості заходу мали нагоду переглянути відеофільм-екскурсію біля будинку оперети, яку спеціально для поціновувачів київських загадок провела сама пані Інна.

Такі зустрічі та книги надзвичайно важливі для всіх, хто прагне глибше пізнати своє місто, відчути його дух і доторкнутися до багатого культурного спадку. Це можливість побачити знайомі вулиці під новим кутом — через легенди, які формували образ Києва упродовж століть.

Дякуємо пані Інні Ковальчук за натхнення та любов до рідного міста, якою вона щедро ділиться зі своїми читачами, та чудовий подарунок - нове видання, яке неодмінно займе почесне місце посеред фонду бібліотеки. 



четвер, 6 березня 2025 р.

«Її величність – Жінка»

У бібліотеці для дорослих №13 4 березня відбулося свято пісні «Її величність – Жінка» в рамках роботи клубу пісні «Надія». 

У цей день звучали українські народні ліричні пісні, які славлять жінку – матір, берегиню роду, кохану, подругу, а нині – і військову, що боронить Україну на фронті. У кожному слові музичних творів – щира вдячність та шана жіночій мудрості, силі, ніжності та незламності.

Такі заходи мають важливе значення не лише для збереження українських музичних традицій, а й для підтримки культурного фронту в умовах війни. Це нагадування про те, наскільки велика роль жінки у житті суспільства – від збереження сімейного вогнища до боротьби за незалежність.

Живе спілкування, тепла атмосфера та щирі пісні створили особливий настрій та надихнули присутніх на нові творчі зустрічі. 



вівторок, 4 березня 2025 р.

«Невідомі сторінки життя»

2025 року виповнюється 210 років від дня народження Михайла Вербицького — видатного українського композитора, хорового диригента, священника та громадського діяча. Народився він 1815 року в селі Явірник-Великій на Львівщині. Михайло Вербицький увійшов в історію як автор музики до Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна», що стало визначною подією не лише в українській культурі, але й в історії національного відродження. 

Видатний композитор також був відомий своєю діяльністю у сфері церковної музики. Протягом свого життя він працював як диригент та композитор в ряді церков, а також надавав значний внесок у розвиток українського хорового мистецтва. Його твори відзначалися глибоким патріотизмом і національним духом, що стало важливою частиною духовного і культурного відродження України в XIX столітті.

Михайло Вербицький не лише творив музику, але й активно займався громадською діяльністю. Як священник, він боровся за права українців, сприяв розвитку освіти і культури в Галичині. Його діяльність як духовного лідера та культурного діяча залишила глибокий слід в історії, і його музична спадщина донині залишається невід'ємною частиною української культурної традиції.

Михайло Вербицький був не лише талановитим композитором, а й яскравим представником епохи національного пробудження в Україні. Його творчість відображала прагнення українців до самостійності та свободи, а також глибоке розуміння важливості культури і духовності у формуванні національної ідентичності. Музика Вербицького, зокрема у виконанні хорових колективів, стала символом єдності та патріотизму, а його гімн досі є важливим символом української державності. Його спадщина продовжує надихати сучасників на збереження і розвиток національної культури, що є важливим аспектом в умовах глобалізації.

5 цікавих і не звичних фактів про Михайла Вербицького:

  1. Гітарист-віртуоз і популяризатор гітари: Михайло Вербицький був не тільки талановитим композитором, але й віртуозним гітаристом. Він запровадив моду на гітарну музику в Галичині і вважається одним із засновників української гітарної літератури. Вербицький навіть написав перший в Україні посібник з гри на гітарі.
  2. Раннє сирітство і складне дитинство: У 10 років Михайло залишився без батька, а мати відмовилася від нього після другого шлюбу. Опіку над ним взяв єпископ Іван Снігурський, який сприяв його музичному розвитку.
  3. Виключення з семінарії: Вербицький двічі був виключений з Львівської духовної семінарії через «веселі пісні, гру на гітарі та запізнення на ранкові молитви». Втретє він припинив навчання через перший шлюб та необхідність утримувати сім’ю.
  4. Театральна діяльність і музика до вистав: Михайло Вербицький написав музику до понад 20 театральних вистав, що свідчить про його активну участь у культурному житті того часу. Його музика використовувалася в постановках театру “Руська бесіда” у Львові.
  5. Автор церковної музики і літургій: Вербицький створив близько 40 церковних композицій, включаючи повну літургію для мішаного хору, яка використовується в богослужіннях донині. Станіслав Людкевич вважав його найбільшим після Бортнянського духовним хоровим композитором.

Творчість у теплих долонях: гончарний клуб у бібліотеці №13

На черговому занятті клубу гончарства "Теплі долоні", що діє у нашій бібліотеці для дорослих №13, під керівництвом народної майстрині Наталії Бойко діти створювали фігурки з глини — водія, охоронця та автомобіль.

Такі заняття не лише розвивають дрібну моторику та уяву, а й допомагають дітям краще розуміти світ професій, знайомлять з важливістю кожної ролі у суспільстві. Власноруч зліплений водій чи охоронець набуває для дитини особливого значення — це вже не просто фігурка, а результат її старання та фантазії.

Глина в руках дітей — це можливість творити, експериментувати, розвивати терпіння та наполегливість. А спільна робота у колі друзів сприяє комунікації та розвитку соціальних навичок.


субота, 1 березня 2025 р.

«Автограф для бібліотеки»

Щорічно, 3 березня, ми відзначаємо День письменника – свято тих, хто через слово створює нові світи, дарує емоції та відкриває перед нами горизонти людського досвіду. Письменник – це не просто автор книг, це той, хто через свої твори зберігає історії, передає ідеї та формує культурну спадщину.

Твори письменників допомагають нам краще розуміти минуле, засвоювати життєві уроки та будувати майбутнє. Вони відкривають нові світи, дають можливість пережити чужі досвіди та емоції, допомагають сформувати наше ставлення до навколишнього світу. Через книги ми відчуваємо не лише власні переживання, але й глибші переживання інших.

День письменника – це нагода віддати належне праці тих, хто створює літературні шедеври. Це свято не лише авторів, а й читачів, адже саме завдяки нам письменники знаходять свого читача. У світі цифрових технологій письменники стикаються з новими викликами, але їхня творчість продовжує бути важливою складовою нашої культурної спадщини.

Це свято нагадує про важливість слова в нашому житті, про величезний вклад, який письменники роблять у збереження культурної спадщини, розвитку мислення та емоцій.

Бібліотека для дорослих №13 підготувала презентацію виставку книг з автографами письменників «Автограф для бібліотеки» до Всесвітнього дня письменника.

«Книга Порох із драконових кісток» - Володимир Арєнєв. Марта, яку всі кличуть Відьмою, — звичайна старшокласниця. Після того, як її батько поїхав на заробітки, вона живе разом із мачухою, яку просто не може терпіти. Марта мріє втекти з рідного містечка, тому вона старанно вчиться та підробляє в Інкубаторі. Однак зароблених грошей навряд чи вистачить на платне навчання в університеті столиці. Тому в неї є ще один спосіб заробітку: потайки викопує, нейтралізує та продає токсичні кістки. Кістки драконів.

Арєнєв, Володимир. Порох із драконових кісток - Видання третє. - К. Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2020. - 208 с.


«Нуар по-українськи» - Симор Гласенко. Слідчий Олег Самчук отримує нове завдання — знайти зниклу жінку, слід якої губиться в Чернівцях. Під час пошуків Оксани він виявляє щось страшне в самому собі. Пристрасть чи любов, стабільне життя чи прагнення змін, вбивство чи самопожертва — на ці питання персонажі мають знайти відповіді. Кримінальна драма «Нуар по-українськи» є другим романом Симора Гласенка, дослідника людських стосунків та життєвих рішень. 

Гласенко, Симор. Нуар по-українськи : роман / Симор Гласенко. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2017. - 272 с.


Роман Симора Гласенка «Фабрика» не має на меті викриття, а просто розповідає про те, що відбувається на сусідній вулиці, поки ви мирно спите у своєму затишному ліжку. Однак не хвилюйтеся, ця книга не позбавить вас сну, а лише зробить вас більш уважними до реальності з її постійними Воскресіннями і смертями.

Гласенко, Симор. Фабрика : Роман / Симор Гласенко. - К. : Смолоскип, 2015. - 256 с.


«Книга Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» - Вахтанг Кіпіані. Поет і громадянин Василь Стус (1938–1985) так і не зміг бути присутнім на презентації жодної зі своїх книжок. В Україні його твори не друкували — збірки віршів поширювались у самвидаві, а публікували їх лише за кордоном. Активна участь у русі опору проти русифікаторської та антиукраїнської політики і правозахисна діяльність двічі призводили Стуса до суду за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда».

Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ / уклад. В. Кіпіані. - Х. : Віват, 2020. - 688 с. : іл.


«Бурштин» - Василь Тибель. Захоплюючий роман Василя Тибеля, лауреат премії міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2018), є однією з перших спроб в українській літературі подивитися на «бурштинову проблему» на Поліссі через призму людських переживань, а не політичних аспектів. Мастерно побудований сюжет, що обертається навколо «сонячного каменя», динамічний розвиток подій, органічне використання «народної демонології» та виразний зв’язок із «наївним мистецтвом» — усе це захопить навіть найвибагливішого читача.

Тибель, Василь. Бурштин. Роман. - Харків : Вид-во «Ранок» : Фабула, 2018. - 352 с.