Бібліотечний арт-стріт.

Друзі, а чи буває у вас ідея-фікс, яка навідається вмить і приємно точить спокій впродовж якогось часу, аж поки не настане момент її реалізації.

🎨Ця думка народилася місяців зо два тому. З того часу стояла акуратно ранжиром на столі у вигляді банок 7 різних кольорів і такої ж кількості щіток. А іще над ними вершилась фляжка з розчинником на допомогу завзятим бібліотекарям. 

І ось. Тидим!🎉 Пробралася шпарка уявного вільного часу поміж дощами💧, бо тягнути нікуди. Чергова відпустка на носі. І сонечка розмай🌞. Розпочали. 

Стояв тинок. Такий собі запорошений часом. Ніхто на нього не звертав увагу. Окрім...

Порахували штахетини. Олівець✏️. Лінійка📏. Розмітили розмір літер, якій яка фарба по кольору. 

А бажання перетворити шматочок своєї вулиці біля бібліотеки на картинну міні-галерею🖼 витає навколо - коли б скоріше до діла. 

І ось наш арт-стріт розпочався.

Ми хотіли привернути увагу перехожих до місцезнаходження бібліотеки📚. Можливо є такі, що про нас ще не знають. І як же ми не помилились з самим процесом роботи. Це був найкращий рекламний день бібліотеки!

Хто проходив повз, повз не пройшов. "А що це буде?" " Це вас ЖЕК зобов'язав?" "А може ви нам щось намалюєте?" " А чому ви тут у таку спеку?" " Як же яскраво!"

Сусідка з першого поверху приємно засмутилася, що наш тин виділяється з-поміж її квітника🌷🌺🌼 у потьмянілих штахетах.

Нам сказали, що ми - богині😇. Письменниця Алла Михеєва враз продекламувала щойно написаного для нас вірша. Гурт чоловіків пропонував допомогу💪. 

Сонечко смажило🌞. Парасоля☂️, причеплена до гіллячки бузку не затіняла. Колега-бібліотекарка Ольга Вячеславівна, яка поміж обслуговуванням читачів виринала з прохолодного приміщення напівпідвалу, співчутливо напувала нас свіжою водичкою🥛, пригощала морозивом🍦 і віялом намагалась знайти для нас вітерець🌬, який за розкладом у цей день був відсутній.

Провальсувавши між літерами навшпиньки з 9 ранку 🕘до 18:00🕕, ми нарешті побачили бажаний результат.

📚"БІБЛІОТЕКА13" красномовно запрошувала перехожих на гостину до книжки!

Подумки про створене пройшов вечір🌛. Одяг і волосся пахнули фарбою🎨. Ранок🌥 пробудив тими ж емоціями. А іще не давали спокій хвилювання про те, щоб злива⛈️ не пошкодила нашу працю.

Дорогою на роботу з вдячністю до щему звернула увагу на проїжджаючий за неабияким зручним 25 маршрутом автобус🚍. (Це ж хтось потурбувався про пасажирів, які долали цю дистанцію на двох-трьох маршрутках). Заходячи в магазин, якийсь мужчина попереду відчинив двері, зупинився і, показуючи рукою, дозволив пройти першій🤗. 

Ноги несли до свого розфарбованого тину🌈. Зупинила двірник🧹. "А що це ви тут таке гарне...?" Та ж сусідка з першого поверху - їй: "А мій тинок - ніякий. Де взяти фарбу? І лавку б підмалювати, бо якась бліда".

📔📕📗У бібліотеці всі сьогодні піднесені🎊. Об'єднані темою вчорашнього променаду з щітками у фарбі🎨🖼.

Ольга Вячеславівна на знак вдячності знову пригостила всіх морозивом🍧. Декілька разів по черзі бігали на вулицю  подивитись на свій різнобарвно-веселковий парканчик🌈. 

А жіночки нашого клубу пісні🎼🎶 "Надія", які завше проводять заняття у вівторок (цього разу у них не склалося зустрітись за графіком), прийшли сьогодні. "Ми хочемо привітати вас зі святом Івана Купала☘️⚘️💧. Поспіваємо?🎵 ". 

Ну чи не щастя це?🥰💞👌

👍Отак праця об'єднує, ріднить, розкрилює душі, спонукає до добра, веде до мети, яку обов'язково ми досягнемо. Гуртом!🤝