Заняття клубу пісні "Надія" бібліотеки №13.

Купальські пісні - окрема значна група календарної поезії. Вони супроводжували обрядові ігри та вірування, зосереджувалися навколо свята Купала. Це свято припадає на 7 липня. Основні елементи свята – культ сонця, розкладання багаття, збирання трав і рослин. Купання та обливання водою, певні магічні дії та вірування мають яскраво виражене солярне походження і в загальних рисах збігаються майже у всіх європейських народів, що є переконливим свідченням його давнього походження.

Купальські пісні - вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові - Купайла, або Купала. До новітнього часу цей святковий обряд дійшов фрагментарно, із запровадженням християнства він поєднався зі святом Івана Хрестителя, став називатися в народі Іваном Купайлом. 

Найпоширеніші мотиви купальських пісень - шлюб і мрії про щасливе кохання. Змістом і мотивами вони органічно зливаються з веснянками та петрівчаними піснями і є своєрідним їх продовженням. 

Особливо частими образами в них є ясний місяць, сяючі зорі, граюче сонце, полум’я, шаріюча вишня, червона рожа, зріюче жито, червоні ягоди - всі вони сповнені яскравих літніх кольорів зорового сприйняття, ніби освітлені літнім сонцем, купальськими вогнями і символізують полум’яність почуттів закоханих.   

Сьогодні на занятті клубу пісні "Надія" бібліотеки №13 лунали купальські пісні "Ой на Івана, та й на Купала", "Ой ти струмочку", "Ой пливи вінок". Ці обрядові пісні співали в час літнього сонцестояння, на Івана Купала, біля ритуального вогнища. Всі купальські пісні є хоровими, виконуються переважно в унісон. Найчастіше заспівує одна учасниця, потім мелодію підхоплює хор. Інколи хоровий спів поєднується з речитативом одного або кількох учасників гри.