Страницы

Страницы

четвер, 13 червня 2024 р.

«Я виріс серед співанок, казок та сопілок»

Марко Черемшина (справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк. Він обрав свій псевдонім, щоб підкреслити зв’язок зі своїм народом і природою, адже черемшина — це рослина, яка росте в Карпатах) був видатним українським письменником, літературним критиком та громадським діячем. Народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки (нині Івано-Франківська область України) у родині священника.

Черемшина здобув юридичну освіту в Чернівцях і Відні. Хоча за професією він був адвокатом, літературна творчість завжди займала важливе місце в його житті. Він почав публікувати свої твори під псевдонімом Марко Черемшина з кінця 19 століття.

Значна частина його творів присвячена життю гуцулів. Черемшина черпав натхнення з рідної Гуцульщини, описуючи її звичаї, традиції та складнощі повсякденного життя. Його твори часто відображали соціальні проблеми того часу, такі як бідність, експлуатація та боротьба за права. Він був голосом пригнічених і прагнув до соціальної справедливості.


Основні теми його творів включають життя гуцулів, українського селянства та соціальні проблеми того часу. Його оповідання вирізняються глибоким ліризмом, психологізмом та реалізмом, показуючи життя простих людей з їх радощами та стражданнями. Автор трьох збірок новел — «Карби», «Село вигибає» та «Верховина», остання вийшла посмертно. Одним з найбільш відомих творів Черемшини є збірка оповідань "Карби". У збірці зображено життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. 

Черемшина також був активним учасником громадського і культурного життя. Він підтримував національно-визвольний рух і прагнув популяризувати українську культуру та мову.

Марк Черемшина помер 25 квітня 1927 року. Його літературна спадщина залишила значний слід в українській літературі та культурі.

За його оповіданням «Сльоза» створено мультиплікаційну стрічку «Різдвяна казка» (Укранімафільм, 1993).


Про нього знято фільм «Марко Черемшина» (1975).

Немає коментарів:

Дописати коментар