Як швидко плине час. Два роки поспіль, коли випадав перший сніг, була мрія встигнути, поки не розтанув, заспівати в клубі пісню І.Білозіра "Перший сніг". Все здійснюється, якщо дуже захотіти. Про кохання і перший сніг вчора лунало в бібліотеці. Спершу при світлі, та, як завжди, заняття в годину-дві не вкладається, то закінчували спів під ліхтарики. Але розходячись всі вголос, мов за командою, сказали, що отримали неабияке задоволення. "Перший сніг" записали і під "мінус", і акапелла. На ваш розсуд. А ми попливли в молодість. І не тільки в перший сніг, а й в перше кохання. Як же класно, коли в бібліотеці все можливо.
Немає коментарів:
Дописати коментар